Капуста об открытии регионального офиса

Те, що у Львові добре розуміють польську мову, стало для польського колекторського агентства важливим фактором під час прийняття рішення, де відкрити центральний офіс. Проте не головним.

„Мовна й територіальна близькість до Польщі стали швидше додатковими перевагами для досягнення головної мети – зменшення витрат на ведення бізнесу”, – зізнається керівник українського представництва Центру грошових вимог „Ультімо” Войцех Дземський.

Виходячи на український ринок на початку 2006 року, польська компанія „Ультімо” відкрила підрозділ в Україні, розділивши його на філіал продажу у Києві та основний офіс у Львові. „Оренда, обслуговування офісу та набір персоналу у Львові обійшлися в кілька разів дешевше, ніж це коштувало б у столиці”, – пояснює Дземський.

Все частіше компанії, для яких не є принциповим місцезнаходження офісу в столиці, як і „Ультімо”, роблять вибір на користь обласних центрів. Захмарні ціни на нерухомість та швидкі темпи зростання доходів мешканців столиці змушують бізнес переїздити у регіони, а регіональні компанії – розширюватися за рахунок обласних центрів. До такого способу оптимізації витрат вдаються не тільки промисловці та дрібні компанії, але й великі банки й розробники програмного забезпечення, які обслуговують клієнтів у всьому світі.

Робота колекторського агентства „Ультімо” поділена на два етапи: спочатку компанія купує пакети проблемних кредитів у великих українських банків, а потім від власного імені працює з боржниками. Основним методом повернення заборгованості є телефонні нагадування, у складніших випадках працівники агентства особисто відвідують боржника, а в крайньому разі – звертаються до суду.

„По телефону ми повертаємо від 60 до 80% боргів”, – каже Дземський. Таким чином, купівлею кредитів займаються кілька менеджерів з продажу та обслуговування клієнтів у столичному офісі, а телефонне спілкування та решта офісної роботи – справа працівників львівського офісу.

Додатковою перевагою Львова було те, що це університетське місто, а отже, в ньому легше знайти персонал на часткову зайнятість, яка потрібна для роботи в call-центрі, пояснює Дземський. Крім того, доволі швидко вдалося замінити польських менеджерів, які відкривали секрети нового для України бізнесу, місцевими управлінцями у Львові та Києві.

„У нас тут є місце для розвитку та розширення штату ще на кілька років уперед”, – каже Дземський, показуючи „Новинареві” просторий офіс у привокзальному районі Львова.

За два роки персонал „Ультімо” розрісся до 80 чоловік включно з київським офісом та регіональними представниками для безпосереднього спілкування з проблемними боржниками. Вони працюють з клієнтами 21 банку. За словами Дземського, це тільки початок, зважаючи на зростання обсягів кредитування в Україні.

За даними Державного комітету статистики, торік середній розмір зарплати в Україні сягнув 1351 гривні. При цьому середня зарплата у Києві найвища – 2300 грн., а в регіональних центрах вона вдвічі менша. Наприклад, у Донецькій області цей показник становить 1535 грн., у Севастополі – 1302 грн., у Львівській області – 1183 грн., а в Кіровоградській – 1054 грн.

За даними рекрутингового агентства BrainSource, яке щороку проводить моніторинг середнього рівня зарплат у найбільших містах України, розрив між столичними та регіональними доходами значно більший. Наприклад, у січні 2008 року в Києві середня зарплата юриста становила $3000, у Донецьку – $1500, у Львові – $1000, в Одесі – $900. Менеджер з продажу від початку 2008 року може претендувати на $1750 на місяць плюс відсотки від продажу у столиці, на $1200 – у Донецьку і на $900 – в Одесі та Львові.

„Середньої київської зарплати виявилося достатньо для того, щоб без зайвих клопотів набрати на роботу висококваліфікованих продавців у Кіровограді”, – каже Олексій Капуста, директор видавництва „Стандарт”. У вересні 2007 року заради експерименту він вирішив відкрити в Кіровограді офіс видавництва, працівники якого пропонували б клієнтам спеціалізовані ділові журнали та книжки.

„Київ стає невмотивовано дорогим як у плані оренди нерухомості, так і в плані оплати праці, а Кіровоград без перебільшення у п’ять разів дешевший”, – пояснює Капуста. Відкриття офісу в Кіровограді обійшлося йому в $35 тисяч, включно з орендою приміщення, оснащенням найкращою технікою та оплатою праці одинадцяти менеджерів, які продають передплату на журнали по телефону.

Мовний фактор також став визначальним моментом у виборі Кіровограда. Як пояснює Капуста, важливим було вільне володіння російською мовою – мовою цільової аудиторії видань „Стандарту”.

„За чотири місяці кіровоградське представництво вийшло на прибуток, що стало для нас безперечним сюрпризом”, – розповідає Капуста і зізнається, що така конкуренція навіть пішла на користь столичним продавцям.

І хоча закривати київський офіс Капуста не збирається, бо там працюють старі й надійні працівники, у майбутньому розширювати штат він планує за рахунок невеликих міст.

„Зрештою, перенести можна не тільки відділ телефонного продажу, а й дизайнерів та верстальників, адже не важливо, де саме виконується така робота”, – розмірковує Капуста.

Одночасно з середнім і дрібним бізнесом до перенесення офісів у регіони вдаються й великі міжнародні банки. Коли італійська банківська група UniСredit починала свою експансію в Україну, стартовою точкою став Луцьк. Там у 2005 році відкрили центральний офіс, який веде клієнтську документацію та обслуговує клієнтів банку через контакт-центр.

Як розповіла „Новинареві” Ольга Дученко, директор департаменту комунікацій банку UniСredit, Луцьк було обрано через те, що банк відкривався на базі польського банку РКО. Однак зараз, залишаючи центральний офіс у Луцьку, UniСreditBank перебирається до столиці.

	Ваши комментарии:

Добавьте свое мнение:   Ваше имя*: Ваш e-mail: Содержание*: Введите код, изображенный на картинке * - обязательные для заполнения поля

ПРЕССА

02.08.2010 Олексій Капуста: Управлінський стиль має бути заснований на цінностях Алексей Капуста об интеллект-картах (06.08.2007) В специальной теме журнала "Новый маркетинг" №6, 2007, читайте статью Алексея Капусты "MindMapping" -- препарирование мыслительного процесса". Впервые я увидел карту ума (их еще называют "карты мозга" или "интеллект-карты" (В оригинале Mind maps) на рабочем столе ноутбука Валентина Перции -- известного бренд-консультанта. Картинка, которая была у Валентина всегда перед глазами напоминала осьминога с множеством щупальцев, по центру которого красовалось название некоего проекта, а подробнее ... От web 2.0 к маркетингу второго поколения (02.03.2007) [Изменения в Сети влекут за собой глобальные изменения стиля жизни современных потребителей) В условиях незначительной распространенности Интернета среди украинского населения и высокой «продвинутости» его пользователей Сеть становится уникальной площадкой для тестирования маркетинговых идей в области разработки продуктов и маркетинга с целью широкого запуска их в невиртуальный мир при помощи традиционных медианосителей, таких как ТВ и наружная реклама. Это становится возможным подробнее ... Алексей Капуста: "Обмануть читателя можно только один раз" (06.11.2006) Почему ваши издания стоят так дорого? Есть два способа формирования цены. Первый, когда после подсчета себестоимости выпуска журнала накручивается определенный процент планируемой прибыли. Во втором случае устанавливается сумма, которая устраивает издателя и уже под нее подгоняется себестоимость, чтобы получить определенную прибыль. Вряд ли себестоимость Фольксвагена отличается от себестоимости Бентли столь же существенно, сколь их розничная цена. Мы работаем в премиум-сегменте деловой подробнее ... Проповедуя брендинг (23.09.2006) С развитием технологий бренды становятся уязвимыми как никогда. Две самые серьезные опасности, которые грозят компаниям, – полная потеря контроля над потребительским выбором (новые каналы коммуникации, в том числе Интернет, в гораздо большей степени влияют на репутацию торговых марок, чем любой поток рекламной информации) и растущий цинизм потребителей по отношению к брендам (зачастую чем более образован потребитель, тем меньше он доверяет торговым маркам как таковым). Все больше компаний, подробнее ... 11.05.2006 Добро заразно? 13.02.2006 КОНЕЦ КОММУНИКАЦИЙ, КАКИМИ МЫ ИХ ЗНАЕМ (полностью в открытом доступе) Интервью радиопрограмме “Звуки життя”, “Наше радио” (23.12.2005) “Ти начальник, а хто я?” Про них говорять майже щодня, до них прислухаються, просять допомоги, ненавидять і мріють змінити. Мова про начальників. На тлі калейдоскопічного мерехтіння державного керівництва українці продовжують чекати правди "від верхів", майже щодня обговорюючи на кухнях начальників власних. Тому і сьогодні, після чергових призначень губернаторів, про керівників державних і недержавних говорять Звуки Життя: "Ти начальник, а хто я???" З Микитою Моісеєвим. Прослушать: подробнее ... 09.12.2005 Договор с самим собой